6 особливостей посівної 2018

Незважаючи на подорожчання всіх матеріально-технічних ресурсів для проведення весняної посівної, українські аграрії збережуть посівні площі на рівні минулого року. Однак план, як впоратися з додатковими витратами, у кожного свій.За попередніми даними, які надходять з регіонів до Міністерства аграрної політики та продовольства, посівна площа під урожай 2018 року планується в межах 27,2 млн га, з яких 14,6 млн га (54%) відведено під зернові культури. Площі збережені на рівні 2017 року, але вартість посівної для аграріїв помітно зросла.В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» підрахували, що посівна 2018 буде коштувати на 23% дорожче, ніж в минулому році, і досягне 127 млрд грн. Це на 24 млрд більше, ніж в минулому році. Найбільше серед виробничих ресурсів зросли загальні витрати на добрива - + 33%, паливно-мастильні матеріали - + 29%, насіння - + 17%.В інформаційно-аналітичної компанії «ПроАгро Груп» відзначають, що, за попередніми оцінками, нинішня посівна в середньому подорожчала на 20%, а найбільше в структурі витрат зросли ціни на ЗЗР і паливо.Порівнюючи цінову ситуацію з посівним матеріалом, в ТОВ «ЛНЗ» відзначають, що 2017 рік був для аграріїв досить комфортним як з точки зору можливості вибору певного гібрида, так і з урахуванням ціни і умов кредитування, які пропонували ринку виробники і постачальники.«Обумовлено це було значними складськими залишками посівного матеріалу у виробників. Також в минулому році для аграріїв ціни були привабливими через жорстку конкуренцію як серед міжнародних, так і серед вітчизняних насіннєвих компаній - іноді бажання або необхідність виконати поставлене план з продажу невиправдано знецінювали сам продукт », - пояснює директор дистриб'юторської компанії ТОВ« ЛНЗ »Андрій Полтавець.За його словами, принципово іншим є поточний, 2018 рік. «Сьогодні виробники насіння конкурують вже не цінами, а своєю продукцією. Головним для них є довести фермерам цінність саме їх продукту. Тим більше що практично всі селекційні компанії після «зливання стоків» попередніх років якісно оновили свою лінійку новими продуктивними гібридами », - додає Андрій Полтавець.Він також зазначає, що майже всім компаніям-лідерам насіннєвого ринку вдалося збалансувати виробництво до попиту ринку, що дало можливість підвищити ціни, особливо на нові гібриди, які в минулому році використовувалися аграріями «на пробу», а в цьому сезоні на них вже зараз спостерігається дефіцит.«Підсумувавши, можна сказати, що посівний матеріал основних культур подорожчав для аграріїв на 5-8% в порівнянні з минулим роком, але дана тенденція є як економічно, так і технологічно обґрунтованої з точки зору виробників - якісний продукт не може бути дешевим. За нашими даними, сьогодні вже близько 85-90% аграріїв визначилися з постачальниками і гібридним складом щодо посівного матеріалу, уклавши відповідні контракти », - зазначає Андрій Полтавець.У свою чергу, власник Торгового дому «Соєвий вік», ГК UA Group Олександр Ушаков підтверджує, що посівна 2018 обійдеться вітчизняним аграріям значно дорожче, ніж в минулому році.«У ціноутворенні щодо посівного матеріалу, біопрепаратів і ЗЗР на внутрішньому ринку одним з головних чинників залишаться коливання валютного ринку. Позначиться також подорожчання цін на ПММ і енергоносії. Не варто забувати, що виробництво тих же добрив досить енергоємний, а тому і дорогий процес. Ну і, звичайно ж, як би банально це не звучало, збільшення мінімальних заробітних плат також накладе свій відбиток на процес формування цін в агросекторі в 2018 році », - коментує Олександр Ушаков.№ 1. Відмова від дорогих культурУ 2018 року сільгоспвиробники в першу чергу відмовляються від кукурудзи. Причина - скорочення її врожайності в минулому році в середньому на 14% через несприятливі погодні умови, а також дорогої технології вирощування цієї культури.За словами операційного директора агрохолдингу «Мрія» Андрія Григорова, компанія в цьому сезоні скорочує площі під кукурудзою з 24 до 15 тис. Га.«Не дивлячись на високу планову прибутковість, культура дуже витратна в плані сушки на елеваторі. Через затяжного дощового осіннього періоду на Західній Україні зерно надходить на елеватори з високою вологістю », - пояснює Андрій Григоров.Загальна площа під посівами агрохолдингу «Мрія» в 2018 році складе близько 150 тис. Га. Ключовими культурами для компанії традиційно є озима пшениця, соя, озимий ріпак, кукурудза і соняшник.Як повідомляють в компанії, озима пшениця в структурі посівів займають 25,5 тис. Га (17%), соя - 25,7 тис. Га (17%), озимий ріпак - 18,1 тис. Га (12%), кукурудза - 15,0 тис. га (10%), ярий ячмінь - 14,3 тис. га (9,6%), ярий ріпак - 8,4 тис. га (5%).№ 2. Вибір високомаржинальних«Ярий ячмінь і ріпак в цьому році вперше заплановані в сівозміні« Мрії »з тим, щоб навантаження на техніку та елеватори була оптимальною. Також хочу окремо сказати про соняшник, під який відведено 33,9 тис. Га (22,6%), тобто ми розглядаємо його як високомаржинальним культуру. Також удвічі збільшуємо площі під цукровими буряками - до 7,3 тис. Га в Тернопільській і Хмельницькій областях. А в 2020-му плануємо засіяти вже 20 тис. Га. У минулому році ми вперше після дефолту посіяли цю культуру в Тернопільській області в рамках контракту з місцевим цукровим заводом, і результат нас задовольнив - при плановій врожайності 40 тонн з га ми отримали 48 тонн з гектара в заліковій вазі », - каже Андрій Григоров.№ 3. Пошук більш економічних рішеньНа подорожчання матеріально-технічних засобів в агрохолдингу «Мрія» не скаржаться, бо знаходять шляхи оптимізації витрат. Наприклад, тут поступово переходять від внесення твердих гранульованих мінеральних азотних добрив до аміачної води. За словами Андрія Григорова, це дасть можливість здешевити 1 кг азоту на 20-25% в залежності від логістики. Крім того, переважно аміачна вода вноситься одночасно з основною обробкою грунту, тобто це на один прохід техніки менше, що також зменшує витрати.№ 4. Вибір насіння і ЗЗРДиректор СТОВ «ЛНЗ-Агро» Роман Франчук зазначає, що в минулому році українські аграрії віддавали перевагу кукурудзі, також трохи зменшилися обсяги посівів сої і ріпаку - все через цінового питання.«Нарешті всі припинили боятися українського насіння - вже майже не залишилося« невіруючих », які б хотіли купувати виключно імпортний товар», - зазначає Роман Франчук.В цьому році в LNZ Group попередньо запланували відвести 27 тис. Га під кукурудзу товарну, в межах 10 тис. Га - під соняшник, 11 тис. Га - під сою, 7 тис. Га - під озиму пшеницю, решта - гібридизація і кормової клин . Орієнтовно під гібридну кукурудзу заплановано відвести 4,5 тис. Га, під соняшник - в межах 1,5 тис. Га.Якщо говорити про ЗЗР, то, як зазначив Роман Франчук, через складну економічну ситуацію в країні, постійних коливань цін, несприятливих погодних умов українські аграрії частіше віддають перевагу генеричною хімії.За словами Андрія Полтавця, сьогодні 60% площ знаходиться під хімією мультинаціональних компаній, 40% - під генеричними продуктами. «Хоча, якщо називати речі своїми іменами і врахувати той факт, що багато компаній на ринку ЗЗР позиціонують себе як мультинаціональні виробники, а насправді на 70-80% є виробниками постпатентних продуктів, то пропорція, найбільш ймовірно, буде зворотним - 40 / 60 », - зазначає він.№ 5. Дотримання сівозміниЯкщо великим агрохолдингам досить важко швидко внести зміни в плани структури посівів, то невеликі господарства досить швидкі і гнучкі у вирішенні цих питань. Хоча подорожчання ресурсів переживають болісніше.У фермерського господарства «Тірас 2007» в обробці до 1 тис. Га на Житомирщині. За словами фермера Руслана Присяжнюка, тут намагаються дотримуватися сівозміни, вирощуючи п'ять культур.«Така кількість не випадково, адже, впроваджуючи такий сівозміну, отримуєш гарантію, що одна з культур допоможе надолужити згаяне в разі, якщо інші не дадуть урожай або ціна буде невигідною. Завдяки цьому досягаємо балансу, - зазначає Руслан Присяжнюк. - У структурі посівів у нас 10-15% картоплі, 20-25% сої, а решта - зернова група: пшениця, овес, ячмінь, жито ».Як не дивно, але ФГ «Тірас 2007« взагалі не сіє соняшник і кукурудзу. Як розповідає Руслан Присяжнюк, ці культури важко поєднувати в сівозміні з картоплею.«Звичайно, соняшник вважається високорентабельним і затребуваною культурою, і тому великі господарства, які обробляють землі по сусідству, переважно сіють на своїх полях соняшник і сою, - міркує фермер. - Щороку все змінюється, і важко підібрати стабільно рентабельну культуру, все залежить від погодних умов, закупівельних цін. Але, швидше за все, це таки соя ».№ 6. Впровадження точного землеробстваУ фермерському господарстві «Агрокомплекс-98» теж роблять ставку на сою.«Навіть з урахуванням соєвих правок і того, що в нас, тобто виробників, заберуть 16% вартості вирощеної продукції, сіяти сою ми не припинимо. Ця культура стабільна в ціні і до того ж хороший попередник на наших поліських землях. Ми пробували замінити її горохом, але щось він не пішов », - розповідає фермер Олег Левловскій.Обидва фермери думають про впровадження нових технологій, а особливо точного землеробства. В першу чергу планують зосередитися на техніці і аналізі грунту.«Від подорожчання посівної вже нікуди не дітися, для нас нагальна проблема сьогодні полягає в тому, щоб весна почалася в потрібні терміни, чекаємо ранню весну, щоб отримати хороший урожай озимих».